Педагогічний тренінг

          Впровадження сучасних методів навчання на уроках української літератури з метою формування життєвих компетентностей учнів

                             До хорошого уроку учитель готується усе життя.

                                                                                                     ( Сухомлинський В. О.)

1.Знайомство.

        Ми давно знаємо один одного як фахівці української мови і літератури. Але у кожного з нас є ще власні уподобання, інтереси , життєве кредо.

        Давайте познайомимось!

( керівник тренінгу тримає в руках клубок ниток, розповівши про своє улюблене заняття,передає край нитки з клубка учаснику тренінгу, який знаходиться поряд; той, розповівши про себе, передає нитку далі, аж поки вона не обійде усіх учасників і знову опиниться у руках керівника тренінгу.)

        Як бачимо, кожен із нас – індивідуальність, що має свій життєвий досвід, своє хобі, ідеал у житті. Усі ми різні . Але цей чарівний клубочок поєднав нас сьогодні  спільною справою: прагненням поглибити свій фаховий і методичний рівні.      

2.Оголошення теми і мети тренінгу.

Тема: Впровадження сучасних методів навчання в практику викладання української літератури є метою формування життєвих компетентностей учнів.

Мета: поглибити знання про сучасні методи навчання та їх ефективне використання в процесі навчальної діяльності; формувати практичні уміння і навики раціонального використання інноваційних методів і прийомів навчання на різних етапах уроку.

3.Очікування.

        Чого ви очікуєте від сьогоднішнього тренінгу? Запишіть свої очікування на відривному листочку і помістіть на спеціальному стенді.

4.Проведення тренінгу.

       Для успішного проведення тренінгу будемо дотримуватися правил:

• Слухати і чути свого співрозмовника;
• Бути доброзичливим;
• Бути активним;
• Говорити тільки за темою і від свого імені;
• Не критикувати: кожен має право на власну думку;
• Говорити стисло і конкретно.

       Пригадаємо ще одне правило організації навчальної діяльності учнів:

Скажи мені – і я забуду;

Покажи – і я запам’ятаю;

Дай можливість обговорити – і я зрозумію;

Дай можливість навчити іншого –

І я прийду до досконалості.

       Учитель і учень – рівноправні учасники і творці уроку. Чим активніша діяльність на уроці учнів, тим вагоміший результат роботи вчителя.

      Отже, практикуймо інноваційні форми роботи на уроці, щоб виховати креативну особистість з активною життєвою позицією.

    На мотиваційному етапі уроку необхідно створити позитивний настрій. Для цього, крім уже відомих, можна використати методичний прийом «Кінострічка».

      Мета: викликати певні асоціації в учнів, які допоможуть сформувати мотивацію роботи над певним літературним твором.

       Наприклад, при вивченні у 7 класі відомої поезії А. С. Малишка «Пісня про рушник» ставимо завдання: використовуючи іменники, створити образний ряд-кінострічку, який відтворить і основний мотив вірша, і викличе почуття вдячності матерям, що споконвіку стоять Берегинями на життєвих шляхах своїх дітей. Цей вид роботи є формою колективної творчості: учні ланцюжком один за одним додають слова і створюють словесний малюнок вірша .

    Вечір. Каганчик (Світильник). Мама. Колиска. Дитина. Турбота. Усмішка. Очі. Полотно. Вишивка. Гаї. Луги. Дитинство. Дорослість. Дорога. Розлука. Рушник. Спогад. Любов.

      При вивченні повісті-притчі Бориса Харчука «Планетник» мотивацію можна створити за допомогою прийому фреймового структурування. До заданого фрейму весна  учні добирають слоти; окремі слоти може заповнити вчитель, а інші – учні: процес пробудження природи, розквіт і буяння, праця хліборобів, сподівання на урожай , розквіт почуттів, краса.

       Такий методичний прийом допомагає не лише створити позитивний настрій на початку уроку, але й створити мотивацію : у світі так багато краси – її треба бачити і приймати у своє серце.

       Фреймове структурування можна використати на будь-якому етапі уроку. Наприклад, на етапі актуалізації опорних знань при вивченні цього ж твору можна дібрати слоти до слова планета: Земля, небесне світило, наш дім, мій власний життєвий шлях.  Після такого підбору визначаємо, який із слотів найбільше відповідає змісту повісті.

        Крім того, на етапі актуалізації опорних знань доречними будуть такі форми роботи:

• «Впіймай помилку»(«Три помилки»)
•  «Порушена послідовність
•  «Заповнення пропусків»: у фразі пропускають аьо замінюють ключове слово, яке необхідно відновити або згадати(«відновлення списків», «хто кого любив», «звідки взято фразу», «кому належить фраза», «де живе герой твору», «портрет» тощо).
• «Один день із життя героя» - про ключовий день свого життя герой твору розповідає сам – різновид рольової гри.
• «Запитання до автора, до героя, до тексту» - може бути у формі роботи в групах, у формі рольової гри, коли хтось з учнів виконує роль автора чи якогось літературного героя.

Зразки завдань для використання названих методичних прийомів подаються за змістом текстів, що пропонуються навчальною програмою для вивчення учням 7 класу.

                          «Впіймай помилку»

Тема: Михайло Стельмах «Гуси – лебеді летять» - автобіографічна повість про дитинство.

     Між двома групами учнів іде діалог про дитячі захоплення Михайлика; учні в обох групах свідомо допускають помилки у розповіді, але й повинні «впіймати  помилки» у репліках групи супротивників.

     1.Найбільшим захопленням Михайлика було малювати. Він обмалював вуглиною усю задню стіну хати, за що не раз отримував від мами прочухана. І ось одного разу дядько Себастіян пообіцяв йому справжній папір і фарби.

     2.Ні, Михайлик любив понад усе читати. А дядько Юхим пообіцяв йому ще досі не читану книжку «Хатинка дядька Тома», але розрахуватись за неї треба було двома склянками тютюну.

     1.Дядько Юхим пообіцяв книгу «Прогоди Тома Сойєра» за чотири склянки гарбузового насіння. Мама не пошкодувала насіння для Михайлика, і він швидко виміняв бажану книгу.

     2.А насправді було так…

                                «Заповнення пропусків»

Тема: Григір Тютюнник. «Климко». Воєнне дитинство у творі. Ідея самопожертви

     Відколи осиротів, Климко жив з дядьком … (Кирилом) у … (залізничному бараці). Дядько працював … (машиністом).

     Коли барак розбомбили, Климко оселився у … (ваговій). Найближчим товаришем хлопця був … (Зульфат).

     У дні воєнного лихоліття у висілку залізничників панував голод . а на базарі най частіше чути фразу: … («Солі… Солі ні в кого немає ? Віддаю за склянку солі…»).

      Климко з другом у складний воєнний час взялися допомагати  … (своїй вчительці Наталії Миколаївні з немовлям).

                                      «Один день із життя героя»

• Учень в ролі Михайлика з оповідання Михайла Стельмаха «Гуси – лебеді летять» розповідає , як він поділився гарбузовим насінням з біженцями з голодного краю, і особливо має передати душевний стан хлопчика у цю мить.
• Учень у ролі Климка з  однойменного твору Григора Тютюнника розповість про свій день у домі тітки Марини своєї рятівниці, і обов’язково наголосить, наскільки він вдячний цій  добрій жінці, що виявила піклування про нього й його друзів у складний, голодний воєнний час.

• Учень у ролі Павлуся з оповідання Андрія Чайковського «За сестрою» розповість про свою зустріч з полоненою татарами сестрою Ганнусею у палаці  кримського хана Девлет – Гірея.

На етапі презентації навчального матеріалу використовуємо різноманітні інноваційні методи і прийоми організації навчальної діяльності на уроці,що активізують пізнавальну діяльність учнів, спонукають їх до творчості, формують уміння висловлювати власну думку, відстоювати її, коректно вести дискусію.

         При вивченні оповідання – казки Олекси Стороженка «Скарб» можна провести навчальну гру «Диво – острів»:

Мета: розвивати здатність переконувати та вміння перевтілюватись.

                                               Хід гри:

1.»Мандрівник» (педагог) потрапив на острів , де живуть безтурботні аборигени.

2. Аборигени розповідають про своє безтурботне життя на острові.

3. Мандрівник вирішує залишитись на острові (якщо його переконали) або прийняти якесь інше рішення.

Тема: Олекса Стороженко. «Скарб». Скарб – узагальнений образ щастя повчальний характер оповідання

Мандрівник: Що це за край? Що за острів? Як вам тут живеться?

Аборигени:

• Жити на острові – справжнє щастя!
• Можна нічого не робити, лише цілий день лежати.
• Їсти подають у ліжко, тільки рот відкривай.
• Учитися не треба!
• Наймити доглядають за господарством, усьому дають лад.
• Прибуток від господарства такий, що скриня ломиться від грошей.
• Люди життя витрачають на пошуки скарбів, а тут скарб сам може у вікно влетіти.
• Тут вас вранці одягнуть, обують і нагодують.
• Тут вас увечері роздягнуть і спати покладуть.
• Живи, їж, спи і ні про що не турбуйся. Щастя само у двері стукає і у вікно влітає.

Мандрівник: Ні, не залишуся я на вашому острові! Не хочу я такого щастя! А чому, подумайте самі.

         Працюючи над казкою «Скарб», можна використати методичний прийом ПРЕС, для проведення якого даємо проблемне питання:

Чи хотіли б ви, щоб ваша мама ставилась до вас так, як Павлусева? Чому?

        Свою відповідь будуйте за такою схемою:

• Я вважаю, що… (озвучення позиції)
• Оскільки…(обґрунтування позиції)
• Наприклад … (наведення прикладів)
• Таким чином … (підведення підсумків)        

    Наступним у програмі після твору Олекси Стороженка пропонується казка для дітей і дорослих Богдана Лепкого «Мишка». Важливі проблеми морально – етичного характеру, які там піднімаються, учням легше буде осмислити і висловити свою аргументовану думку за допомогою проведення методичного прийому «Займи позицію». Учні об’єднуються у дві групи ,і одна група повинна аргументовано довести, що мишка вчинила правильно, з’ївши усі гроші зі скрині господарів будинку, а інша група – що мишка вчинила неправильно. Підсумовуючи, з’ясовуємо, чиї аргументи були більш переконливі , і робимо висновки.

        Логічним продовженням теми людського щастя є поезія Ліни Костенко «Крила», тема якої – духовне багатство – найбільший скарб у житті. При її аналізі доречно використати прийом «Гронування». Виходячи із змісту поезії, крилата людина – чесна, правдива, вірна в коханні, щедра, турботлива, працелюбна, мрійлива, чутлива, розуміє красу, прагне пізнавати нове, морально красива і духовно багата, не тримається за землю (побут), а поривається в небо (світ духовний).

       Цікавою є форма роботи «Акваріум», яка проводиться за такою методикою: трьом учням вчитель пропонує зайняти місця за партою, яка стоїть окремо від інших в центрі класу біля дошки. Їм для обговорення дається від одного до трьох питань проблемного характеру . Учні в «Акваріумі» дискутують вголос, а по закінченні їхні судження можуть доповнити або конкретизувати інші учні класу. Під час вивчення поезії Василя Симоненка «Гей, нові Колумби й Магеллани» можна організувати такий вид роботи на уроці, запропонувавши учням для обговорення такі питання:

1.Про які духовні острови веде мову автор поезії? Розкрийте своє розуміння поетичного образу.

2.Як ви розумієте поняття інертності, байдужості, душевного спокою? Як про це каже автор?

3.Який вислів поезії ви б використали як девіз свого життя? Чому?

             Цікавою і ефективною є така форма роботи як

                             «Дискусійна сітка Алвермана»

       Для дискусії учням дається питання проблемного характеру, для відповіді на яке учні самостійно або в парах добирають аргументи за і проти, після чого визначають власну позицію у розв’язанні проблеми. Під час дискусії слід дотримуватись таких правил:

• Толерантність
• Доказовість
• Право опонента завершити висловлювання
• Під час дискусії можна об’єднуватись у групи
• У ході дебатів можна змінити позицію.

Розглянемо твір Любові Пономаренко «Гер переможений». Гуманістичний пафос новели. Ставимо перед учнями проблему для дискусії: Чи можна виправдати жорстокість дітей у ставленні до полоненого Фрідріха?  Ось орієнтовні аргументи, які можуть дібрати учні:

                     Так                                                                             Ні

Вони – діти війни, бачили її жахи                          Фрідріх – звичайна людина

Лишилися сиротами                                                  Хворий чоловік

Зруйновані оселі                                                         Люблячий батько

Німці – це вороги                                                        Добрий, душевний чоловік

                                                                                          Терплячий, беззахисний

                                                                                         Любить красу

                                                                                          Не вбивця!

       Після проведення дискусії робимо висновки:  діти не розуміли своєї жорстокості, бо пережили воєнне лихоліття і втратили батьків. Фрідріх для них уособлював фашизм, і діти не хотіли бачити в ньому звичайної нещасної людини, якій війна теж знівечила життя. Свою жорстокість вони зрозуміють значно пізніше.

             При вивченні будь – якого літературного твору можна використати уже названий вище вид роботи  «Запитання до автора, до героя, до тексту».

Пропонуємо такі орієнтовні запитання при роботі над повістю Бориса Харчука «Планетник».

                                             Запитання до автора:

• Створюючи образ Планетника, кого Ви мали на увазі? Можливо, це символ людини певної професії?
• До чого Ви хотіли спонукати читачів?

                                        Запитання до тексту:

• Чому хлопчик – Планетник ріс сам самотою? А чи справді він був самотнім?
• Що дало хлопчику силу і бажання обняти увесь світ?
• Якими запитаннями випробовував дід  Капуш свого майбутнього помічника?

                                Запитання до героя (Планетника):

• Що ти відчував, коли побачив, як відкривається квітка нарциса?
• Як пережив ти свою першу втрату?
• Як ти думаєш, чому тобі , малому хлопчику, вдалося прогнати грозову хмару? Що дало тобі таку силу?
• Як зрозумів ти слова діда Капуша: «Ти будеш людським чередником»?

Цікавим видом роботи , зокрема для школярів середнього шкільного віку, є складання маршрутного листа подорожі літературного героя. Звернемось, наприклад, до теми: Андрій Чайковський. «За сестрою». Напружений динамічний сюжет героїко – романтичної повісті.

  Складання маршрутного  листа подорожі Павлуся у пошуках сестри.

Берег річки Самари. Село Спасівка. -  Степ. Свиридова могила. Зустріч з козаками. -  Сутичка  з татарами.  -  Визволення бранців. Зустріч з батьком. -  По дорозі в Крим: у руках харциза; проданий татарам. -  Крим. Село Коджамбак . Невільник. -  Бахчисарай. У палаці Девлет –Гірея. -  Повернення в Україну.

        На рефлексивному етапі уроку найбільш поширеним є прийом  «Незакінчене  речення».

- Прочитавши притчу Бориса Харчука «Планетник», я зрозуміла…

- Образ Павлуся з оповідання «За сестрою» мене вразив…

- Щастя, у моєму розумінні – це … («Скарб» О. Стороженка)

- Оповідання Євгена Гуцала «Сімя дикої качки» повчальне тим …

Креативним  є форма колективної творчої справи (може бути виконане таке завдання і в парі та індивідуально) «Створи плакат». Так, використовуючи  афоризми з повісті «Планетник» Бориса Харчука , учні можуть виготовити плакати такого змісту, підсумовуючи тему: «Образ Планетника. Роздуми про сенс людського життя, моральний вибір кожної людини. Добро і зло в повісті і в сучасному світі, в людині»:

• Красо моя!  Я візьму й поселю тебе у свої груди.
• Краси людини без землі і краси землі без людини не буває.
• Земля – найпривітніша людська домівка.
• Учись перемагати самого себе, поборювати слабкість і бути хоробрим.
• Робити – це і є жити у згоді з усім.

У плакаті  повинно звучати  побажання, заклик, девіз, попередження, у якому б відбилося б розуміння учнем проблеми, змісту виучуваного твору.

          Домашнє завдання, як правило, даємо диференційовано. З метою формування креативної особистості школяра для домашнього завдання пропонуємо такі завдання творчого характеру:

• Намалювати малюнки за змістом літературного твору.
• Скласти сенкан для характеристики літературного героя.
• Написати фан-фік (наприклад, уявити, як Павлусь із сестрою повернулися у рідне село Спасівку).
• Підготувати «Щоденник подвійних нотаток» (виписати в одну колонку цитати з твору, а в іншу – власні коментарі до них).

5. Підсумки тренінгу. Рефлексія. Чи справдились очікування?