«Формування життєвих компетентностей учнів на уроках української мови шляхом використання інтерактивних технологій навчання»
Девіз:
«Існує тільки один спосіб реалізувати особистісний підхід у навчанні – зробити навчання сферою самоствердження особистості» .
Мета:
* Забезпечити особистісний розвиток кожного суб’єкта навчального процесу, визнати за учнем право на самовизначення та самореалізацію в процесі пізнання через оволодіння власними способами навчальної роботи.
* Підтримувати пріоритет індивідуальної самоцінності, самобутності дитини як активного носія суб’єктивного досвіду.
* Сприяти розвитку учня як особистості через постійне збагачення, перетворення суб’єктивного досвіду як важливого джерела власного розвитку.
* Формувати життєві компетентності учнів на основі оволодіння відповідними знаннями та уміннями.
* Формувати культуру життєдіяльності, культуру мовлення, культуру спілкування.
* Сприяти становленню суб’єктивності дитини, її культурній та національній ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенню.
У сучасних умовах модернізації шкільної освіти особливої актуальності набуває проблема опанування школярами рідної мови не лише як засобу пізнання, а й спілкування, прилучення до скарбниць культури українського народу, формування в них мовної і мовленнєвої компетенції як сукупності знань, умінь і навичок, необхідних для користування державною мовою у різних сферах життя і виробництва.
Мовна і мовленнєва компетенції грунтуються на усвідомленні основної функції мови – комунікативної, яка забезпечує мовленнєву діяльність її носіїв і впливає на їхній всебічний розвиток.
Одним із провідних завдань навчання української мови, зазначених у Державному стандарті мовної освіти, є вироблення в учнів умінь і навичок комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час сприймання ( аудіювання, читання ), відтворення і створення монологічних і діалогічних висловлювань з дотриманням українського мовленнєвого етикету, зокрема засвоєних учнями етикетних норм спілкування, яке передбачає увагу до співрозмовника, повагу до його думки тощо.
Крім того, мовна освіта, як і загальна середня освіта в цілому, має активно сприяти формуванню нової ціннісної системи суспільства – відкритої, варіативної, духовної та культурно наповненої , толерантної, здатної забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості.
І все ж , як зазначається у Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), «слабким місцем нашої школи є несформованість у її випускників… достатньої життєвої компетентності; недоліком… залишаються недостатні вміння учнів вільно використовувати здобуті знання для розв’язання практичних завдань, аналізу нестандартних ситуацій…».
Більшість вітчизняних і зарубіжних дослідників під терміном «компетентність» розуміють інтегральну характеристику особистості, яка визначає її здатність розв’язувати проблеми, що виникають у реальних життєвих ситуаціях.
Чи ж справді так важливо для молодої людини мати уже сформовану життєву компетентність? Безумовно, так! Щоб досягти успіхів у житті, кожен повинен навчитися застосовувати знання творчо, перебувати у стані постійного пошуку, вибору, що вимагає дисциплінованості, вміння працювати в колективі, комунікабельності, широти, глибини, креативності мислення.
Сформувати таку особистість можна , тільки розвинувши в ній відповідні компетентності. Серед основних груп компетентностей найчастіше використовують такі:
- соціальні, тобто розуміння і пошанування загальнолюдських і національних цінностей, іншої особистості, її права на власну думку;
- полікультурні, тобто знання, розуміння, поважання власної та інших культур, орієнтація у світовому культурному просторі;
- комунікативні, тобто вміння спілкуватися, співпрацювати в колективі, прислухатися і враховувати чужу думку;
- ділові, або продуктивної творчої діяльності, що передбачає ініціативність, активність, критичність та креативність мислення, готовність відстоювати свою думку, працювати ефективно в умовах конкуренції;
- інформаційні – вміння здобувати , переробляти, осмислювати нову інформацію;
- самоорганізації – готовність до постійного удосконалення загальноосвітнього і професійного рівня, самоосвіти, самореалізації.
Вирішити ці завдання в межах традиційної шкільної освіти можна лише за умови звернення до активних методів навчання (дослідження, рольова гра, дискусія, діалог, прес-конференція) та інтерактивних технологій (робота в парах, малих групах, методи ПРЕС, «Акваріум», «Мікрофон» тощо). Такі сучасні прийоми і засоби навчально-пізнавальної діяльності максимально забезпечують не лише засвоєння матеріалу всіма школярами, а й сприяють інтелектуальному розвитку особистості, її самостійності, гуманності у ставленні до інших учнів, здатності реалізувати себе в пізнавальній діяльності, озброюють умінням відповідально діяти в життєвих ситуаціях.
Вивчення української мови на уроках і в позакласній роботі дає змогу формувати в учнів різні життєві компетентності, виховувати школярів не як пасивних спостерігачів певного обсягу раз і назавжди даної інформації, а як особистість, здатну самостійно її здобувати, поновлювати, коригувати та інтерпретувати протягом усього життя.
Впроваджуючи в практику роботи інноваційні форми, прийоми і методи роботи, зверталася до методичних рекомендацій кандидата педагогічних наук, наукового співробітника Інституту педагогіки АПН України Галини Шелехової, кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника Інституту педагогіки АПН України Анатолія Фасолі, методиста української мови і літератури ДОІППО Антоніни Сергієнко.
Що ж змінилося в організації підготовки і проведення уроків? Перш за все, в основі кожного уроку – співпраця учителя і учня , створення ситуації успіху і , зрештою, досягнення позитивної Я- концепції. Учень сьогодні прагне досліджувати, спостерігати, творити діалог, гру. Тому, максимально спираючись на досвід дітей, їхні інтереси, широко впроваджую в практику роботи технології особистісно зорієнтованого навчання. Адже формування культури життєдіяльності особистості є найвищою метою особистісно зорієнтованих технологій навчання.
Переконана, що саме особистісно зорієнтована педагогіка є запорукою успіху діяльності педагога, бо її сутність полягає у створенні оптимальних умов для розвитку особистості учня, формування його життєвих компетентностей.
Використовуючи у своїй практиці методику ОЗОН, формую життєво необхідні компетентності учня: соціальну, полі культурну, комунікативну, інформаційну, саморозвитку і самоосвіти. Прагну, щоб учень-випускник знав свої можливості, умів реалізувати себе в житті, був адаптованим до соціальних змін у суспільстві, вів активний спосіб життя, критично оцінював власну діяльність, умів співпрацювати в колективі, захищати довкілля, учитися впродовж усього життя.
Метою особистісно зорієнтованого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в становленні її суб’єктивності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенню.
За технологіями ОЗОН усі діти навчаються в міру своїх здібностей, мають свободу вибору видів завдань, вправ, стежать за своїм «зростом» і виявляють бажання вдосконалювати потенційні можливості, адже кожна дитина є обдарованою. Тільки ступінь обдарованості у кожного свій.
З досвіду роботи знаю: щоб стати суб’єктом навчальної діяльності, учень повинен оволодіти такими етапами: орієнтацій ним, ціле визначення, проектування, організаційним, пізнавальним, контрольно-корекційним, рефлексивно-оцінювальним. Отже, відповідно до сучасних методик, по-новому осмислила етапи уроку.
Етап орієнтації відбувається шляхом позитивної установки на роботу, визначення місця теми уроку в системі, опори на досвід учнів. Починаємо процес навчання зі створення емоційного настрою . Для цього використовую такі прийоми, як «словесний настрій», «графічний настрій», «кольоровий настрій», «обмін побажаннями» тощо. Наприклад, у 6 класі, розпочинаючи вивчення теми «Іменник», пропоную учням дібрати таке слово-іменник, яке передавало б їх настрій, емоційний стан на початку уроку. У 9 класі при вивченні теми «Складносурядне речення» урок розпочинаю пропозицією прочитати записаний на дошці текст:
«Я – учень. Я – особистість творча. Я не боюся висловлювати свої судження. Помилившись, міркую далі. Шукаю істину. Я хочу знати.»
Після цього ставлю запитання: Які фрази ви б насамперед виділили? Чому?
Така форма роботи забезпечує позитивний емоційний стан школярів і є першим кроком до досягнення учнями власного успіху в процесі роботи на уроці. Одне з головних завдань вчителя – створення сприятливого психологічного мікроклімату, що допомагає кращому засвоєнню навчального матеріалу, психічному розвантаженню учнів, активізації емоційної, розумової діяльності, зосередженню на конкретному.
Необхідний робочий настрій створює і звернення до епіграфа уроку, який на уроці мови розкриває соціокультурну змістову лінію. Наприклад, соціокультурна змістова лінія одного з уроків у 9 класі – «Мовний етикет». На дошці записаний такий епіграф до уроку:
«Людина, яка не вміє мовчати, не вміє і говорити» (І. Вільде).
Ця фраза є не лише одним з правил культури мовлення і етичною нормою у спілкуванні. Вона одночасно націляє учнів на результативну співпрацю у парах чи малих групах, розвиваючи вміння вислухати товариша, проаналізувати висловлене ним міркування, логічно і змістовно уточнити, доповнити його.
Таким чином на мотиваційному етапі уроку в учнів виникає внутрішній мотив, який пов’язаний з потребою пізнання. Учителю вже немає необхідності пояснювати суспільну значимість навчання. Пізнання стає необхідністю і засобом досягнення певної мети: отримати гарний бал за рівень навчальних досягнень, успішно скласти ДПА чи ЗНО, порадувати своїми успіхами батьків , виявити себе як творчу, активну особистість, самоствердитись тощо.
Лише тоді, коли учні розуміють конкретну практичну значимість для кожного з них навчального матеріалу і чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці, вони критично ставляться до свого суб’єктивного досвіду, засвоюючи глибше навчальний матеріал.
Життєві компетентності школярів будуть формуватися у процесі навчання і виховання лише тоді, коли учні самі стануть суб’єктами діяльності на всіх етапах уроку: цілевизначення і планування, організації навчання, реалізації цілей, аналізу і оцінки результатів. Повнота умінь учня самостійно визначати цілі, планувати й організовувати роботу, реалізовувати намічені цілі, а в підсумку аналізувати й оцінювати власну діяльність є критерієм рівня самостійності школяра і ефективності навчання.
Формування життєвих компетентностей у процесі вивчення рідної мови досягається таким чином: засобами використання інноваційних технологій навчання (мультимедійних, методу проектів, прийомів інтерактивного навчання), застосування прийомів розвитку критичного мислення, розвитком творчих здібностей у процесі виконання творчих робіт, в позаурочній діяльності, в конкурсній творчій діяльності.
На етапі актуалізації досвіду і знань учнів одним з головних завдань вважаю – викликати зацікавленість, інтерес, схвилювати, спонукати учнів пригадати те , що вони вже знають. Саме цьому підпорядковані методичні прийоми, які створюють умови для самостійного здобуття знань: «Знаємо – бажаємо дізнатися – дізналися», «Запитання Сократа», «Розумний куб» тощо. Це дає можливість розвивати такі вміння і навички критичного мислення, як гнучкість в адаптуванні до життєвих ситуацій, самостійність у прийнятті рішень, уміння бачити і формулювати проблему, знаходити шляхи її раціонального розв’язання. Відповідно до вікових особливостей учнів добираю найбільш раціональні та ефективні педагогічні технології навчання.
У 9 класі при вивченні теми «Складносурядне речення» для роботи в парах або малих групах створюю певні мовленнєві ситуації, наприклад:
1. Уявіть ситуацію, що ви автор підручника «Рідна мова» для 9 класу. Складіть письмове висловлювання в науковому стилі про вживання сполучників у складносурядному реченні.
2.Під рубрикою «У світлиці спілкування» обговорюємо життєву ситуацію
( метод «Займи позицію»):
- Йдучи за гуртом дівчат-старшокласниць, літня жінка несподівано почула: «Мої предки так мені допекли своїм «треба, треба», що вчинила їм бойкот…» Неприємно вразило оте зневажливе «предки» і ставлення до вимог батьків. Хіба сучасні діти нічим не зобов’язані батькові, матері?
Для підготовки дискусії пропоную інструкцію:
- Мене вразила ( не вразила) поведінка дівчат, тому що…
- Діти (не) зобов’язані , на мою думку, батькам, адже…
- Знайди однодумців серед однокласників.
- Добери аргументи для підтвердження власної правоти, попробуй довести свою думку опонентам.
- Підготуйте усний твір «Батько і мати – два сонця гарячих, що нам дарують надію й тепло» з використанням складносурядних речень.
Такі завдання не лише закріплять уже вивчені теоретичні положення теми, але й сприятимуть формуванню комунікативної та соціальної компетентностей старшокласників.
Наприклад, при вивченні у 6 класі теми «Групи прикметників за значенням. Ступені порівняння якісних прикметників» використовую на етапі актуалізації знань прийом «Кубик» . Учні працюють у групах. Кожен учень у групі має виконати одне із завдань відповідно до номера на грані кубика (1- 6 ), який випадає йому:
Група А: Відредагуй речення:
- Сама краща пора року – зима.
- Моя мама - найбільш краща.
- Найвисча тополя росте біля школи.
- Предобріша за всіх – моя бабуся.
- Ця нора лисичіша, а ця – вовчіша.
- Цей перстень золотіший, ніж той.
На основі цієї вправи учні не лише закріплять орфографічні навики і граматичні поняття, а й чіткіше усвідомлять, від яких прикметників не можна утворити ступені порівняння.
Група Б. Яке твердження правильне?
- Прикметники пречудовий, задовгий, найяскравіший – найвищого ступеня порівняння.
- Прикметники рожевий, червивий, голосний – відносні.
- Прикметники вишого ступеня мають просту і складену форму.
- Присвійні прикметники вказують на ознаку по відношенню до чогось.
- Присвійні та відносні прикметники можуть переходити в якісні.
- Від прикметників рідний, домашній, літній можна утворити ступені порівняння.
У процесі виконання завдань учні закріплять набуті знання про творення ступенів порівняння якісних прикметників, удосконалять вміння розрізняти групи прикметників за значенням та їх граматичні ознаки, вчаться міркувати й аргументовано доводити свою думку.
На етапі опрацювання навчального матеріалу планую роботу так, щоб кожен учень максимально відчував себе суб’єктом навчання, брав активну участь у різних видах мовленнєвої діяльності: слуханні, говорінні, читанні, письмі. Надаю перевагу особистісно орієнтованим технологіям навчання, використовуючи проблемне навчання, групові та ігрові технології навчання, впроваджую технологію проектного навчання і, звичайно, інтерактивне навчання. Усі ці технології сприяють створенню комфортних умов навчання, за яких кожен учень має відчути свою успішність та інтелектуальну спроможність, розвивають творче мислення і здатність до самостійної діяльності, дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання, формувати комунікативні якості учнів і , зрештою, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.
Доцільними вважаю ті прийоми, які розвивають логічне мислення, зорову і слухову пам’ять, уміння аналізувати мовні завдання, критично використовувати життєвий досвід відповідно до запропонованих життєвих ситуацій.
Наприклад, при вивченні теми «Іменник. Написання не з іменниками» у 6 класі пропоную учням слуховий диктант.
- Прослухайте прислів’я і запишіть у зошити ті, що вам запам’яталися, підкресліть орфограму: написання не з іменниками
* Не звання дає знання, а навпаки
* У нероби завжди неврожай.
* Не так лінь, як неохота.
* Щастя і нещастя на однім коні їздять.
* Не земля родить, а руки.
* Не краса красить, а розум.
Такий прийом роботи цікавий для учнів , розвиває пам’ять, закріплює орфографічні уміння і навики.
Досить ефективні засоби мультимедіа ( аудіовізуальні матеріали: ілюстрації, узагальнювальні схеми, тексти для аналізу, тести…), які дають змогу ефективно використовувати на уроці такі прийоми інтерактивного навчання, як «Знайди помилку», «Ти – редактор», «Діалог поглядів» тощо, які використовую у роботі з учнями різних вікових груп. Презентаційна частина уроку урізноманітнює форми викладу матеріалу, типи навчальних завдань, індивідуалізує процес навчання, створює технічні можливості для використання стратегії розвитку критичного мислення, здійснення граматичного аналізу тексту, порівняння і аналізу мовознавчих понять.
У 6 класі при вивченні теми «Відмінювання прикметників» пропоную учням завдання на засвоєння навичок правопису відмінкових закінчень , використовуючи прийом «Знайди помилку»:
Знайди помилки. Запиши правильно.
Важкіх краплин, чистих джирел, по сільській дорогі, довгошиєго гусеняти, солодкій аромат, квітучього саду, білолицього детяти, кращіми успіхами, близькіх друзів, гарячій подих, за княжіх часів, безкраєго степу.
Підсумок роботи – самоперевірка за кодограмою (або коментований аналіз ) і самооцінка.
З’ясовуючи роль прикметників у мовленні, даю можливість шестикласникам поміркувати і висловити свої думки з приводу такої проблеми:
- Уявіть, що прикметники зникли з нашого мовлення. Як би змінилася мова і яким би стало саме життя?
- Які вивчені вами на уроках української літератури твори допомагають зрозуміти яскравість, красу, багатство, багатобарвність світу? ( Ліна Костенко «Кольорові миші», Ірина Жиленко «Підкова» та інші)
Засоби мультимедіа допомагають організувати ефективну роботу з текстом, сприяють економії часу та активізують пізнавальну і творчу діяльність учнів на уроці.
Зразком такого виду навчальної діяльності може бути завдання:
- Прочитайте текст. До якого стилю мовлення він належить?
- Які думки, почуття маєте після прослуховування тексту?
- Назвіть словосполучення «іменник + прикметник», які запам’ятали.яка роль прикметників у тексті?
Завдання виконують у групах кожна група отримує окремий текст, наприклад:
І група
Материнська пісня! Вона приходить до нас тихого вечора, ніжна і лагідна, навіває спокій. Вчить нас любові до рідного краю, до людей. З материнською піснею ми вирушаємо в життєві дороги. І вона стелиться вишиваним рушником по нашому життю, стоїть на варті всього доброго, людяного.
Материнська пісня – то найсильніший гімн людині.
ІІ група
Погасне в серці голосна тривога
І стане вічна кожна наша мить,
І буде світла і свята дорога
Лише тоді, як будемо людьми.
І буде юна і щаслива мати
Гордитися коханими дітьми,
А не свій вік і долю проклинати,
Лише тоді, як будемо людьми.
З метою розвитку комунікативної компетентності школярів часто використовую прийом «Ти – редактор». Цей прийом , вважаю, буде доречним при вивченні будь-якої мовознавчої теми і в різних класах.
5 клас
Тема: Види помилок. Робота над виправленням помилок, допущених у письмових переказах і творах. Вимоги до мовлення
Завдання: Відредагуйте текст і запишіть правильний варіант.
Ми ще вчимося в школі, але від нас залежить, яким буде наше життя сьогодні, завтра, через десять років, якою буде природа, яка нас оточує.
Ми з нашим класом посадили кілька фруктових дерев біля школи. Ми зі своїм класом також у сквері посадили кілька берізок, каштанів. А наші хлопці змайстрували шпаківні для птахів. Птахи навесні раділи з нових осель.
6 клас
Тема: Використання прикметників у мовленні. Роль прикметників-епітетів у розкритті задуму висловлювання
Завдання: Відредагуйте речення
- Мама – сама ніжна, сама добріша і сама ніжніша людина.
- Доброта – це найбільш святіше і найбільш прекрасніше в людині.
- Дбайте, щоб овочі надходили в торговельну мережу в свіжому стані.
- Допоможіть мені приготувати ефективну вечерю.
- Цей папір трохи синюватий.
- На вулиці було чути крик дитячих голосів.
9 клас
Тема: Синоніміка сполучникових складних речень, складнопідрядних і простих з відокремленими членами
Завдання: Відредагуйте речення, з’ясувавши характер помилок
- Починаючи збори, у мене спочатку була невпевненість у їхній необхідності.
- Залишаючи приміщення, світло обов’зково повинно вимикатись.
- Починаючи вивчати проблему, йому бачилась можливість її практичного застосування.
- Дізнавшись про твої успіхи, мені було дуже приємно.
- Розірвавши конверт, лист був зразу прочитаний.
- Прикрашаючи ялинку, у нас був святковий настрій.
До проектної діяльності та створення самостійних навчальних навчальних оглядів , узагальнень, дослідження цікавих мовознавчих явищ чи фактів залучаю творчо обдарованих учнів.
Під час роботи над проектом у школярів розвивається вміння узагальнювати проблему, формуються комунікативні компетентності, навички представлення проекту ( презентуються власні доробки не лише у колі однокласників, а й учням інших класів під час проведення позакласних заходів, на заняттях гуртка), здатність працювати у парі чи групі задля спільного результату, самостійно осмислювати інформацію, інтерпретувати її.
Під час вивчення у 9 класі теми «Синоніміка складносурядних речень з різними сполучниками, а також складносурядного речення і ряду простих речень» окремі учні отримали випереджаюче завдання і підготували проект-дослідження «Синоніміка складносурядних речень».
У 6 класі при вивченні частин мови , наприклад, прикметника, числівника в аспекті їх використання у мовленні, стилістичної ролі та виражальної функції учні готували такі інформаційні проекти-дослідження: «Безкрає море фразеологізмів…», «Символіка числа в українській фразеології».
Критичне мислення – це особливий вид інтелектуальної діяльності учнів, що відкриває перед ними широкий шлях для творчості. Під час проектної діяльності учні навчаються планувати свою роботу, визначати проблему, шукати шляхи її розв’язання, систематизувати матеріали, аргументувати думки, розвивати мовленнєві вміння, комунікативні здібності, презентувати свою роботу перед аудиторією тощо.
Таким чином, мультимедійні та проектні освітні технології у поєднанні з елементами інтерактивного навчання є важливим чинником формування і розвитку життєвокомпетентної особистості.
«Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не просто в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення».
( Д. Дьюї )
Вважаю своїм першочерговим завданням навчити дитину саме такого способу мислення, тобто розмірковувати над проблемою , знаходити нові, оригінальні способи її розв’язання, працювати над здобуттям істини, вміти зіставляти, висловлювати власні судження.
Найефективнішими методами з розвитку критичного мислення вважаю «Гронування», «Методика взаємних запитань», «Порушена послідовність» тощо.
У 5 класі при вивченні теми «Текст і його ознаки» для закріплення набутих умінь і навичок про основні ознаки тексту використовую прийюм «Порушена послідовність»:
- Чи можна вважати дану групу речень текстом? Чому?
- Розташуйте речення у такій послідовністю, щоб між ними був змістовий і граматичний зв’язок.
1. А яке чудове в’януче цвітасте листя! 2. Вона трохи навіює смуток через те, що її краса нетривка, прощальна. 3. Ваблять око восени гарячий рум’янець красуні-горобини, густий кармін шипшини, а слуху торкається завжди хвилюючий піднебесний крик журавлів і гусей. 4. Ось і настала осінь золота! 5. Проте , хоч осінь і легким смутком оповиває душу, але вона ще більше зачаровує її, через що я дуже люблю цю пору року. 6. Бентежно торкається душі лагідна пора бабиного літа, коли останні сонячні промені такі ласкаві.
У 6 класі при вивченні теми «Прикметник, його значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль» використовую метод «Гронування», який ефективний для проведення лінгвістичного дослідження і порівняння граматичних ознак іменника і прикметника.
Пропоную зразок дослідження –порівняння у 9 класі:
Прочитайте виразно і порівняйте подані речення, визначте спільне й відмінне в них ( інтонація, сполучники, смислові зв’язки, розділові знаки). Сформулюйте власні висновки (робота в парах):
- І тільки матінка-матуся наша мила нас доброти і мудрості навчила.
- І колишеться м’ята, і тремтить далина, і доріг так багато, а Вітчизна одна.
- Мати одною рукою б’є, а другою гладить.
- Дитина плаче, а матері боляче.
* То мамину пісню вчуваю, то співи пташині в саду.
* То не білий цвіт на маминій голові, то сивина забілила коси.
Висновки дослідження – спостереження учні роблять за методом ПРЕС:
- Я вважаю,що…
- Оскільки…
- Наприклад…
- Отже…
З метою формування компетентностей самопідготовки та самоорганізації практикую самостійну роботу з підручником. Наприклад, у 9 класі школярі отримують таке завдання:
Розгляньте таблицю, яка міститься у вправі 106. проаналізуйте її і з’ясуйте, які правила вживання розділових знаків у складносурядному реченні ще не названі у ході виконання попередніх вправ на уроці. Випишіть у зошит із вправ 108, 112 по одному реченню на кожне правило. За технологією «Рівний рівному» використайте форму роботи «взаємне навчання» (робота в парах):
- розгляньте таблицю;
- спільно доберіть дидактичний матеріал із вправ;
- один з учнів пояснює вживання розділових знаків у виписаних реченнях;
- учень-партнер підтверджує своє розуміння правила:
- Якщо я правильно зрозумів, тире в реченні ставиться тому, що…
- Чи правильно я зрозумів, що…
Цікавими для школярів завжди є лінгвістичні ігри на уроці, які доречними і ефективними будуть у різних вікових групах. Наприклад, лінгвістична гра «Інтелектуальний футбол» передбачає такий вид завдань:
Поставте один одному запитання з вивченої теми, наведіть приклади. Доповнюйте, уточнюйте відповіді один одного.
Особливе місце в методиці викладання мови займає розвиток творчих здібностей учнів. Намагаюсь урізноманітнити цей вид роботи, щоб дати змогу школярам повною мірою розкрити свої здібності. Це формує навички продуктивної творчої діяльності. Крім того, учні, які відчули потребу творити, охоче беруть участь у різноманітних конкурсах творчих робіт, у підготовці й проведенні цікавих нестандартних заходів з української мови і літератури.
З метою розвитку творчих здібностей учнів та формування їх життєвих компетентностей використовую на уроках рідної мови різні форми роботи: ситуативні завдання, діалоги, оголошення, листи, твори-мініатюри різного типів мовлення з додатковим граматичним завданням.
Так, у 6 класі при вивченні прикметника на уроках пропонувалися учням завдання такого типу:
- Опишіть свою улюблену рослину, підкресліть прикметники.
- Складіть діалог «Прогулянка зимовим парком». Поділіться зі співрозмовником враженнями від спостережень за красою зимового краєвиду. Прикметники яких груп за значенням переважали у ваших висловлюваннях?
- У вас пропало цуценятко Напишіть оголошення про його розшук, подавши детально прикмети свого улюбленця.
- Доповніть текст прикметниками. Зробіть висновок про роль прикметників у мовленні.
Поверталися з вирію … ключі.
Ранками…, коли… росами вмивалися … проліски, в небі пролітали з… клекотом гуси.
Вдень, коли фіалки тішилися сонцем, долітало з небес …«курли». Вечорами… чулося з-під зір ячання… качок і помахи стомлених…крил. Поспішало птаство з чужини додому, несучи в … серці … любов до… гнізда.
Щоб зацікавити учнів роботою на уроці, забезпечую серед них позитивне ставлення до співпраці один з одним у малих групах, підводжу їх до висновку що узгоджена робота дозволяє знайти найбільш цікаве рішення, виявити творчість, прискорити виконання завдань, допомогти, підтримати один одного.
Робота в малій групі відкриває широке поле діяльності, активності, зорієнтованої на інтереси учня в межах навчальної програми. Обмін думками за змістом уроку тренує логічне мислення дитини і не має аналогів у інших ситуаціях.
Так, щоб досягти позитивного результату в житті, особистість повинна навчитися застосовувати набуті знання творчо, перебуваючи в ситуації постійного пошуку, вибору, що вимагає дисциплінованості, вміння працювати в колективі, комунікабельності, широти, глибини, креативності мислення.
У позакласній роботі й на уроках приділяю увагу організації конкурсів, змагань. Адже участь у них – це своєрідна перевірка сформованості різноманітних навчальних компетентностей школярів, це нова соціальна практика для них, яка ставить їх перед потребою аналізувати ключові життєві компетентності ( соціальні, комунікативні, продуктивної творчої діяльності ). Ситуація конкурсу вимагає вміння спілкуватися з іншими конкурентами, іноді незнайомими людьми, самостійно приймати рішення, завойовувати аудиторію, працювати на спільний результат, обстоювати власну позицію, переконувати і, зрештою, навіть вміти програвати. Участь у конкурсах – це величезний життєвий досвід, цінний у майбутній професійній діяльності та соціальній практиці.
Крім того, продемонструвати свої знання, практичне застосування їх, усвідомити з критичної точки зору, що було зроблено, учні можуть під час заключної частини уроку – етапу «Рефлексія». Які ж ознаки критичного мислення вони виявляють? Уміння самостійно працювати з інформацією, розвивати власний інтелект, мовні та мовленнєві компетенції, моральні якості, здатність приймати незалежні та продумані рішення. Використовую на етапі рефлексії прийом самооцінки, таблиці контролю і самоконтролю, тестування, виконання творчих завдань.
Реалізовуючи проблему «Формування життєвих компетентностей на уроках української мови» , переконалася, що тільки ті знання, які учень набув під час особистої пізнавальної діяльності, стають його інтелектуальним надбанням, навчають комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях, виховують
| 