Тема: Синонімія двоскладних і односкладних речень
Мета: повторити види односкладних речень і способи вираження присудка в них; розрізняти синтаксичні синоніми, визначати їх стилістичну функцію; проводити синонімічну заміну в простому реченні з метою посилення тієї чи іншої стилістичної функції;
розвивати вміння правильно і комунікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою синонімічних відповідників між двоскладними і односкладними реченнями;
формувати засобами художнього слова життєві компетентності школярів;
за допомогою мовленнєво – комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів риси національного менталітету, шанобливе ставлення до хліба і до праці хлібороба.
Внутрішньопредметні зв’язки: Стилістика: синтаксичні синоніми.
Міжпредметні зв’язки: Література: виразне читання.
Тип уроку: урок розширення і поглиблення знань та розвитку практичних умінь.
Культурологічна тема: Віддаю хліборобові шану –
Найстаріший-бо хліб на землі! (М. Сингаївський)
Методи: лінгвістичне дослідження, лінгвістична трансформація, аудіювання, лінгвістичний діалог, усний твір, коментоване письмо, графічний диктант, робота в групах, у парах, індивідуальні завдання, тестова перевірка знань.
Учні повинні знати:
- Відтінки значень простих речень;
- Види односкладних простих речень і способи вираження присудка в них;
- Особливості граматичної основи односкладних і двоскладних простих речень.
Учні повинні вміти:
- Розрізняти відтінки значень простих речень;
- Розрізняти синтаксичні синоніми, визначати їх стилістичну функцію;
- Проводити синонімічну заміну в простому реченні з метою посилення тієї чи іншої стилістичної ознаки.
Хід уроку
1.Мотиваційний етап.
Звучить грамзапис «Пісні про хліб»:
Окраєць хліба на столі.
Йому вклоняюсь, мов святині.
В нім запах теплої ріллі,
Між колосків - волошки сині.
Гостей шановних, дорогих
Ми хлібом- сіллю зустрічаєм.
Благословляєм молодих
Весільним пишним короваєм.
Приспів:
Запам’ятай людської мудрості слова:
В житті у нас усьому хліб є голова.
Ти обійди всю рідну землю вшир і вглиб
І не знайдеш нічого кращого, як хліб.
2.Окраєць хліба на столі.
Що є дорожчого сьогодні!
В нім голос матері-землі
Живий у пам’яті народній.
Збере всі крихти , як одну,
Бабуся у вечірню пору,
Бо знає хлібові ціну
Ще із часів голодомору.
3.Не розтопчи , не обмини,
Як бачиш скибку під ногами.
Немає хлібові ціни!
Не забувай про це з роками.
Наш урок присвячений темі хліба і праці хлібороба. Хліб – це найцінніше, що створило людство за свою багатовікову історію . У нашому хліборобському краю споконвіку батьки вчили дітей шанувати хліб як найбільшу святиню, низько вклонятися матінці землі – годувальниці і тим ,хто плекає на ниві рясні врожаї: орачам, сівачам, женцям…
- Які моральні настанови прозвучали у словах пісні? (полікультурна, соціальна компетентності).
Повторення вивченого:
Словниковий диктант
(У ході написання пояснити орфограми у словах, виділені слова записати фонетично, пояснити розбіжності у вимові й написанні):
Молотьба, косьба, вогкий, легкий, робиться, навчишся, сіється, колоситься, збираєш, пшеничний, милуєшся, колосся, безмежжя, щоденний, рясний, голубінь, безсмертя, зерновий, сиплеться, збіжжя, дзвенить, хлюпають, коріння, женці, заквітчаний, стиглість.
2. Актуалізація опорних знань. Оголошення теми уроку.
1) Лінгвістичний діалог на тему: «Односкладні речення і способи вираження граматичної основи у них». (комунікативна, соціальна, інформаційна компетентності).
2)Лінгвістичний практикум: На мультимедійний екран спроектовано слова «Пісні про хліб» Іринки Ярощук. У тексті пісні знайти односкладні речення і визначити їх вид. Записати речення у зошит.
3. Цілевизначення і планування.
Визначимо і узгодимо цілі нашої роботи на уроці, наші завдання, очікування:
- Закріпимо поняття про односкладні речення та особливості вираження граматичної основи у них;
- Дослідимо синонімію односкладних і двоскладних речень;
- З’ясуємо стилістичні відтінки синтаксичних синонімів;
- Висловимо власну думку про ставлення до хліба , до невтомних трудівників хлібної ниви.
4. Презентація навчального матеріалу.
1) Лінгвістичне дослідження: (компетентності інформаційна, соціальна, саморозвитку і самоосвіти).
- Пригадайте, що таке синоніми.
- Що означає поняття «синтаксичні синоніми»?
(Робота в групах).
1 група: Доведіть, що в поданих парах речень кожне перше – односкладне, а інше – двоскладне.
А)Приїжджаю в село. – Приїхав у село.
Б)Курявою заволокло півсела. – Курява знялася, заволокла півсела.
В)Озимину вже посіяно. – Озимину хлібороби вже посіяли.
Г)Чесне діло роби сміло. – Кожен чесно робить своє діло.
2 група: Прочитайте запропоновані речення і визначте вид кожного з них. Якими відтінками змісту різняться синонімічні речення кожного виду?
А)У хаті пахне свіжий хліб – У хаті пахне свіжим хлібом.
Б)Дорожи своїм і чужим часом у гарячу жнивну пору. – Треба дорожити своїм і чужим часом.
В) Сівбу озимини закінчено вчасно. – Сівбу озимини закінчили вчасно.
Г)У селі встають рано. – Селяни завжди встають рано.
2) Лінгвістична трансформація (робота в парах).
(компетентності соціальна, комунікативна, саморозвитку).
А)Замінити безособові речення синонімічними особовими:
- Пахне рідною хлібною скоринкою.
- Із поля віє пахощами свіжої ріллі.
- Дмухнуло найдорожчим у світі степовим чистим повітрям.
Б)Замініть особові речення синонімічними називними:
- Густі чорні хмари швидко насувалися.
- Рвучкий вітер подув із заходу.
- Блискавка оперезала небо. Загуркотів грім.
- Линув теплий дощ.
- Життєдайна волога напоїла спраглу землю.
- Повітря наповнилося приємними пахощами лугів і достиглих нив.
В) Замініть односкладні речення синонімічними двоскладними:
- Наливайтесь, житечко, ячмінь, стиглістю.
- Пахне в’ялою травою, квітами, достигаючими хлібами.
- На лузі траву скошено.
- Село позначено печаттю переджнив’я.
Г) Підкресліть граматичні основи. Визначте вид кожного речення. Перебудуйте, де це можливо, двоскладне речення в односкладне.
- Без праці не проживеш.
- Вперта праця все переможе.
- Змалку звикайте до праці.
- Працею людина сильна й красива.
Д) індивідуальні завдання з картками виконуються на дошці:
Картка 1
1)Прочитати, визначити односкладні речення та їх вид.
2) Записати виділене речення, вказати, якою частиною мови є позначені цифрами слова.
Після теплих літніх дощів хліба налилися колосом. А ( 1 ) за кілька днів (2)завирувало, заграло ( 3 ) жовтогаряче море,( 4 ) хлюпаючи золотом колосків. Пахощі зрілого хліба. Їх особливо чутно вечорами. Духмяно віє стиглістю хлібних нив. Це наче поклик хліборобам: пора косити.
Картка 2
- Прочитати виразно уривок з вірша І. Бердника.
- Назвати односкладні речення, їх вид.
- Якими рисами наділений ліричний герой вірша – хлібороб?
Золотими хлібами дзвенить українська земля,
І співає моя хліборобська окрилена доля.
Є на світі багато високих покликань і доль,
А мені дорога хліборобська окрилена доля.
Щедро ниву засію. Зберу життєдайні плоди.
Для нового врожаю догляну зерно і машини.
І братів запрошу на хліб – сіль, на гречані меди.
Я – господар землі. Я – господар своєї країни.
(компетентності полікультурна, комунікативна, саморозвитку).
3)Графічний диктант (компетентність саморозвитку і самоосвіти): позначити порядковий номер кожного речення і графічний символ його.
- Бережіть хліб.(1)
- З давніх часів дітей привчали до традицій шанувати хліб.(2)
- Хліб на столі.(3)
- Зайшовши до хати, возрадуймось його присутності, освятімося його терпким запахом.(4)
- Віддаймо пошану мозолястим рукам хлібороба.(5)
- Це вони подарували духмяні, схожі на сонце паляниці. (6)
- Уклонімося низько трудівникам нив, святості виплеканого ними хліба.(7)
- Хай одвічно він буде на нашому столі й ніколи не черствіє.(8)
- Хліб.(9)
- Мірило нашої душі, мірило совісті людської. (10)
Кодограма:
1.односкл., узаг.-особове; 2. Односкл., неон.-особове; 3. Двоскл., неповне;
4. односкл., озн.-особове; 5. Односкл., озн –особове; 6. Двоскл.
7. односкл., озн.-особове; 8. Двоскл.; 9. Односкл., називне;
10. Односкл., називне.
4) Аудіювання (компетентності інформаційна, комунікативна, саморозвитку)
- Прослухайте текст:
- Оце так пахне!..- видихнув я.- Тату, а чого рілля пахне так…тривожно, чи що?
- Тривожно, кажеш? – задумливо мовив батько. – Гм, є їй чого тривожитися. Ваш брат, бач, щойно закінчить школу, так і рветься в місто, наче там кожному золоту гору з поклоном піднесуть. От і тривожиться земля, чи буде її кому орати, засівати, жати… А знаєш, коли земля найкраще пахне весною? Як ореш її вночі. Ідеш наче по пахучому і геть чорному морю бездонному… Закінчиш орати , і аж боязко виходити з кабіни – раптом пірнеш у ту глибінь…
Вже коли підходили до хати, я забіг поперед батька й прохально зазирнув йому у вічі:
- А мене візьмеш з собою, коли вночі оратимеш?
Батько смикнув мене за вухо шапки:
- Нащо задаєш, як твоя граматика каже, риторичні запитання?
Завдання до тексту:
- Визначте стиль тексту і тип мовлення.
- Про що іде мова у тексті?
- Чому, на думку батька, земля пахне тривожно?
- Які односкладні речення вжито у тексті?
5)Усний твір (компетентності комунікативна, продуктивної творчої діяльності, соціальна):
- Висловіть власні міркування про працю хлібороба, про значення хліба в житті людини, про ставлення до хліба. У висловлюванні вживайте односкладні речення.
6)Тестова перевірка знань (компетентність саморозвитку і самоосвіти).
5. Рефлексивно – оцінювальний етап.
- Оцінимо результати своєї діяльності на уроці ( метод «Незакінчене речення):
- Сьогодні на уроці я повторив…
навчився…
зрозумів…
-Які духовні цінності ви винесли з сьогоднішнього уроку?
6. Домашнє завдання (на вибір):
- Вправа 251 . Визначити види речень. Де можливо, перебудувати двоскладні речення в односкладні.
- Вправа 312. Виписати односкладні речення, визначити їх вид.
| 